|
|
Ряд Соколоподібні - Falconiformes Родина Яструбині - Accipitridae Статус - І категорія. Визначення у природі. Завбільшки з ворону. Верх тіла, хвіст, горло | та воло у самців світло-сірі, низ білий. Кінці крил чорні. Самка зверху бура, а знизу вохриста з поздовжніми темними смугами. Хвіст поперечно-смугастий. Характерною ознакою є сніжно-біле надхвістя, наявне як у самця, так і в самки. Поширення. Протягом року по всій території Прут-Дністровського межиріччя. Як правило, у позагшздовий період спорадично зустрічається в Буковинському Передкарпатті. Місця перебування. Відкриті простори (поля, луки, долини річок та ін.). Особливості біології. Не з'ясовані. Відомо, що гніздо влаштовує на землі. У кладці (травень) 4-5 (іноді 6) яєць, які насиджує самка майже місяць. Через 40 діб після вилуплення пташенята залишають гніздо. Живиться невеликими хребетними, рідше - крупними комахами. Лімітуючі фактори - деградація цілинних земель під впливом господарської діяльності, винищування птахів людиною. Заходи охорони. Не здійснювалися. Доцільно виявити та взяти під охорон}1 місця гніздування (постійного перебування) птахів.
Ряд Соколоподібні - Falconiformes Родина Соколині - Falconidae Статус - ІІ категорія Визначення у природі. Подібний до звичайного боривітра, менший і стрункіший, хвіст трохи ширший і більше заокруглений, дорослого самця голова, хвіст і великі верхні покривні пера крил сі]И-Решта верху тіла іржасто-руда, без темних плям, які є в боривітре: звичайного. Махові пера чорно-бурі. На кінці хвоста наявна широа темна поперечна смуга. Низ тіла вохристо-рудий з темними плямками. Голос можна передати словами "чі-чі-чі-чі". Поширення. В минулому вид був виявлений у лісостеповій частині Чернівецької області. Місця перебування. Острівні ліси. Може гніздитися також серед відкритих місцевостей (урвища в ярах, скелі тощо). Особливості біології. Перелітний птах: з'являється наприкінці березня - у квітні. Відомо, що самка відкладає 4-5 яєць у кінці квітня -на початку травня і насиджує їх 28 діб. Пташенята покидають гніздо у другій половині липня. Відліт основної кількості особин триває протягом вересня. Живиться, як правило, комахами, рідше - дрібними гризунами та ящірками. Основним лімітуючим фактором є прямий чи опосередкований вплив антропогенного чинника. Заходи охорони. Вид занесений до ЄЧС. Необхідно з`ясувати сучасне поширення і у випадку виявлення поселень (що малоймовірно), негайно взяти їх під охорону.
Ряд Совоподібні - Strigiformes Родина Сов`ячі - Strigidae Статус - ІV категорія Визначення у природі. Птах порівняно великого розміру (значно більший за сову сріу). Забарвлення оперення тіла вохристо-біле з густими видовженими темними строкатинами. Голова велика, лицевий диск сіруватий, очі чорні, хвіст довгий, смугастий.Рухливий пттах (у польоті хвіст трохи звисає донизу). Крик подібний на гавкання (можна передати словами "хау-хау-хау" або "кау-веек"). Поширення. Протягом року виявлений у межах Буковинських Карпат і в районі Хотинської височини, лише в період міграцій - залітні особини у східній частині Чернівецької області. Місця перебування. Букові, темнохвойно-букові та ялинові ліси. Особливості біології. . Розмноження практично не вивчене. Оселяється в дуплах дерев, можливо - у гніздах хижих птахів. Відомо, що сова довгохвоста може також гніздитися в нішах трухлявих пнів. Іноді - під прикриттям на землі. У кладці 3-4 (рідко до 6) яєць, які самка насиджує протягом 27-29 діб. Пташенят вигодовують обидва члени пари. Основу раціону складають здебільшого дрібні ссавці. Ймовірно, що на стан популяцій справляє негативний вплив пряма та опосередкована дія антропогенного фактора. Заходи охорони. Необхідно провести детальне обстеження ділянок, придатних для гніздування виду, заборонити тут весняно-літнє вирубування дерев. Охороняється в ШИЇ "Вижницький" і РЛП "Черемошський". |
| Всі права захищені. |
| При використанні матеріалів сайту посилання на ресурс та автора обов`язкове |
